Професор Земсков Володимир Сергійович народився 9 вересня 1939 року в місті Нижній Новгород (Горький) у Росії, в родині інженера. Мати його була лікарем- педіатром. Під час Другої світової війни його батька було заангажовано як висококваліфікованого спеціаліста на виробництві у Ворошиловградський (нині Луганський) металургійний комбінат, де він і залишився працювати після війни. Згодом до Луганська переїхала вся родина. Тут у 1956 році Володимир Земсков закінчив середню школу № 25, а в 1962 році Луганський медичний інститут. Медінститут тоді було нещодавно сформовано, консервативних настроїв не було й студенти, що виявляли науковий інтерес, мали можливість дуже рано прилучатися до клініки. З 2-го курсу інституту Володимир працював у гуртку фізіології та хірургії, де багато оперував на тваринах, а на 6-му курсі вже самостійно виконував деякі хірургічні операції.
З 1962 року Земсков працює хірургом у лікарні міста Паркомуна, пізніше у Комунарському (Алчевському) онкологічному диспансері, що на Луганщині.
Своїм першим учителем-клініцистом він вважає Павла Гавриловича Кравцова – хірурга, завідувача диспансеру. У 1969 році, після чотирьох невдалих спроб вступити до аспірантури в Москві й Києві, він стає аспірантом Київського НД рентгено-радіологічного онкологічного інституту (нині інститут онкології АМН України), де доля зводить його з Іваном Тодосовичем Шевченком – провідним вченим, засновником цього інституту.
І. Т. Шевченка він називає своїм другим учителем.
У 1972 році В.С. Земсков захищає кандидатську дисертацію на тему “Комплексна діагностика злоякісної меланоми шкіри”. Цього ж року він починає працювати у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМН України імені О. О. Шалімова) на посаді молодшого наукового співробітника. Робота в цьому інституті з Олександром Олексійовичем Шалімовим – хрещеним батьком Української хірургії - довершує формування хірургічного генія Володимира Сергійовича Земскова. О. О. Шалімова він називає своїм третім вчителем. У 1978 році він стає старшим науковим співробітником і очолює відділ.
У 1981 році захищає докторську дисертацію на тему “Хірургічне лікування гострого панкреатиту та його ускладнень”, цього ж року він очолює Кафедру загальної хірургії Київського медичного інституту (нині НМУ імені О. О. Богомольця). У 1982 році на базі Київської міської (Жовтневої) лікарні №14 (нині ЦМКЛ м. Києва), де тоді знаходилась і кафедра, В. С. Земсков засновує Київський міський центр хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Центр цілодобово працює зі швидкої допомоги й приймає хворих не тільки з міста Києва, а й з усієї України та інших республік СРСР. У 1983 році він одержав звання професора. У 1985 році за розробку та втілення у клінічну практику методів й техніки кріодеструкції злоякісних новоутворень проф. Земсков отримав Державну премію СРСР. У 1987 році його було обрано членом Міжнародної асоціації хірургії печінки, жовчних протоків та підшлункової залози (IHPBA). У 1988р. йому було присвоєно звання Заслуженого діяча науки Української РСР.
У цей час він бере участь у проектуванні реконструкції 2- поверхневої будівлі хірургічного корпусу Жовтневої лікарні, зведеного у 1907 році, що потребував капітального ремонту. За новим проектом - це 3-поверховий будинок з відокремленим оперблоком та відділенням реанімації й просторими операційними на 3-му поверсі. У 1989 році, на час реконструкції, Кафедра загальної хірургії №1 разом із Центром хірургії печінки перебазувалась у Київську міську клінічну лікарню №10. Однак, доля розпорядилась так, що тимчасовий переїзд став кінцевим. Реконструйований хірургічний корпус Жовтневої лікарні було віддано під урологію, де і зараз знаходиться Кафедра урології НМУ імені О.О Богомольця..
Вже на початку дев’яностих 10-та лікарня посідає перші місця у Києві за показникам обороту хірургічного ліжко-дня та іншими статистичними показниками, тільки інколи за рахунок загальної кількості ліжок поступаючись лікарні швидкої допомоги. Розпад СРСР у 1991 році й наступна економічна дестабілізація призводять до зменшення фінансування медичної галузі, яка наближається до катастрофи. Для підтримки роботи хірургічних відділень і забезпечення належного рівня ургентної служби професор Земсков організує лікарів й створює внутрішньолікарняну касу, за рахунок якої покривається нестача фінансування й проводяться ремонти у будівлі хірургічного корпусу. Незважаючи на важкі економічні умови, в клініці продовжується і наукова діяльність.
У 1995 році професор В. С. Земсков за медичні досягнення у галузі боротьби з
раком отримує звання академіка Академіїї Універсалє Гул’єльмо Марконі (Рим, Італія), його обирають членом Европейського ордену гідності А.С.О.Е.М.(Брюсель, Бельгія) та Товариства Альберта Швейцера (Австрія), а також багатьох інших міжнародних благодійних некомерційних організацій. У 1997 році він вступив до Міжнародного хірургічного товариства (ІSS). У цьому ж році він заснував приватну клініку, названу його ім’ям. Прибутки цієї структури використовуються для подальшої реконструкції хірургічного корпусу 10-ої клінічної лікарні.
У 2000 році проф. В.С. Земсков стає лауреатом Міжнародного відкритого рейтингу “Золота фортуна”.
Під час роботи проф. Земскова на кафедрі значно поширився спектр її наукової діяльності. На кафедрі розроблялись наступні методики:
лікування та профілактика захворювань печінки;
лікування та профілактика жовчнокам`яної хвороби та її ускладнень;
профілактика, діагностика та лікування мікрохолелітіазу;
діагностика та лікування гострих та хронічних захворювань підшлункової залози;
лікування та профілактика гнійно-септичних ускладнень в загальній хірургії;
імунодіагностика та імунотерапія в хірургії;
еферентна терапія;
пластична та реконструктивна хірургія;
оптимізація перебігу раньового процесу в пластичної хірургії;
комплексне лікування патологічного ожиріння;
комплексна терапія злоякісних новоутворень з використанням препаратів чистотілу великого;
лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з захворюваннями органів гепатопанкреатодуоденальної зони;
розробка методів сорбційної детоксікації в хірургії;
малоінвазивна та ендоскопічна хірургія;
комплексна програма терапії цукрового діабету (трансплантація бета-клітин, метаболічна хірургія цукрового діабету).
Результати наукових досліджень публікуються в міжнародних наукових виданнях, також і в англомовних. У клініці працюють робочі групи, що розробляють окремі наукові напрямки у співпраці з науково-дослідними інститутами України та Європи. Проф. В.С. Земсков є автором 5-ти монографій:… .та більше ніж 100 авторських свідоцтв. Під його керівництвом були захищені 17 докторських та 43 кандидатських дисертації. На кафедрі проходили післядипломне навчання лікарі, які зараз працюють у США, Франції, Німеччині, Узбекистані, Лівані, Конго, Австралії, Перу.
В останні роки свого життя проф. В.С. Земсков виїхав за місце й жив у селі. Він дуже цікавився філософією й біологічною медициною й починав впроваджувати деякі методи у клінічну практику.
Життя Володимира Сергійовича Земскова обірвалося на 62-му році у відділенні інтенсивної терапії Клінічної лікарні № 10. Обширний інфаркт міокарда. Його велике серце зупинилось у ніч з 20 на 21 лютого 2002 року.
