НМУ імені О.О. Богомольця

КУРАТОРСЬКА РОБОТА СПІВРОБІТНИКАМИ КАФЕДРИ

Кураторська робота у гуртожитку № 7

співробітниками кафедри загальної хірургії №1

2-го медичного факультету

Відповідальний за кураторську роботу: ас Р.С.Цимбалюк

Поверх: 12

Староста поверху: Павлюк Наталія Петрівна, студентка 3 курсу

Графік відвідування гуртожитку на весняний семестр

Є в наявності.

Співробітники кафедри щотижнево відвідують 12-й поверх гуртожитку, приймають участь у чергуванні в святкові дні.

Виконання попереднього графіка

Виконаний співробітниками кафедри

Інша документація щодо курації на кафедрі (план роботи)

Є в наявності план роботи, графік чергувань у гуртожитку

Інформація про курацію на інтернет-сторінці кафедри

Є в наявності

Список студентів на поверсі (ПІБ, курс, група), за який відповідає кафедра

Є в наявності

Список старостів блоків

1-й блок - Павлюк Наталія Петрівна

2-й блок – Вавілова Дар’я Валеріївна

3-й блок – Олексійовець Ірина Вікторівна

4-й блок – Головко Марина Вадимівна

Протипожежний стан на поверсі

добрий

Порушення на поверсі (коли і які)

Не було на протязі семестру

Які заходи проводились (лекції, бесіди) за останній рік

Постійно проводяться бесіди викладачами кафедри при виконанні курації в гуртожитку, після практичних занаять на кафедрі.

Студенти заохочуються до участі у роботі наукового гуртка на кафедрі, чергувань в клініці.

Пропозиції щодо покращення курації гуртожитку

ФОРМИ КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні  кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 (117) балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 (83) балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль 1

Модуль 2

“5”

6

7

“4”

4

5

“3”

2

3

“2”

0

0

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля 1 дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів(індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10-12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

 

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

E

Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

“5”

В, С

“4”

D, E

“3”

FX, F

“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1: ВВЕДЕННЯ У ХІРУРГІЮ. НЕВІДКЛАДНІ ХІРУРГІЧНІ СТАНИ. ОСНОВИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЇ

1.      М.І. Пирогов, його роль в розвитку вітчизняної хірургії.

2.      Розвиток хірургії в Україні та Росії. Заслуги вітчизняних та російських вчених.

3.      Десмургія – поняття. Розвиток десмургії. Матеріали, які застосовуються в десмургії.

4.      Основні типи пов’язок.

5.      Правила бинтування.

6.      Антисептика. Суть методу, основні види.

7.      Фізична антисептика.

8.      Механічна антисептика.

9.      Хімічна антисептика.

10.  Біологічна антисептика.

11.  Основні групи антисептичних речовин.

12.  Антибіотики. Шляхи застосування, ускладнення.

13.  Протеолітичні ферменти. Класифікація, механізм дії. Методи застосування.

14.  Внутрішньолікарняна інфекція, шляхи розповсюдження та її профілактика.

15.  Асептика. Історія розвитку, визначення, методи.

16.  Принципи дії автоклаву, методи стерилізації перев’язочного матеріалу та операційної білизни.

17.  Методи контролю за стерилізацією.

18.  Передстерилізаційна підготовка і методи стерилізації інструментів.

19.  Особливості стерилізації інструментів з оптичною системою.

20.  Класифікація і вимоги до шовного матеріалу.

21.  Методи стерилізації шовного матеріалу.

22.  Методи підготовки рук хірурга до операції.

23.  Способи підготовки операційного поля .

24.  Основні принципи організації роботи в операційній та перев’язочній.

25.  Хірургічна операція. Класифікація в залежності від строку і об’єму виконання.

26.  Типові, атипові і спеціальні хірургічні операції.

27.  Основні етапи хірургічної операції.

28.  Передопераційний період. Визначення, основні задачі.

29.  Післяопераційний період. Визначення, задачі.

30.  Фази післяопераційного періоду.

31.  Ускладнення в післяопераційному періоді, лікування ускладнень, їх профілактика.

32.  Кровотеча, причини, види, діагностика.

33.  Класифікація кровотеч в залежності від їх виникнення.

34.  Кровотеча в порожнину тіла, клініка, діагностика.

35.  Тимчасові методи зупинки кровотечі.

36.  Кінцеві методи зупинки кровотечі.

37.  Крововтрата, класифікація за ступенем важкості, принципи лікування.

38.  Вчення про групи крові ,Rh фактор.

39.  Методи та способи переливання крові і кровозамінників.

40.  Визначення групи крові і Rh фактору.

41.  Проби на сумісність крові при гемотрансфузії

42.  Класифікація ускладнень при переливанні крові та їх профілактика.

43.  Післятрансфузійні реакції, клініка, діагностика, лікування.

44.  Кровозамінники, їх класифікація, покази до застосування.

45.  Основні етапи розвитку анестезіології.

46.  Місцеве знеболення. Показання, протипоказання.

47.  Характеристика основних анестетиків для місцевого знеболення.

48.  Способи місцевого знеболення, новокаїнові блокади.

49.  Інфільтраційна анестезія за А.В. Вишневським.

50.  Провідникова анестезія.

51.  Перидуральна анестезія, техніка     проведення.

52.  Спинномозкова анестезія, техніка проведення.

53.  Загальне знеболення, визначення, теорії походження.

54.  Стадії наркозу.

55.  Внутрішньовенний наркоз. Показання, особливості перебігу, ускладнення.

56.  Інгаляційний наркоз. Методи проведення. Характеристика наркотичних речовин.

57.  Ускладнення наркозу. Причини, їх профілактика.

58.  Термінальні стани.

59.  Основні принципи реанімації.

60.  Класифікація ран, клінічні ознаки.

61.  Фізичні, клінічні і біохімічні зміни в рані. Патогенез ранового процесу.

62.  Фази (стадії) ранового процесу.

63.  Перша допомога при наявній рані.

64.  Первинна хірургічна обробка рани.

65.  Види хірургічних швів при ПХО рани.

66.  Інфекційні ускладнення рани.

67.  Лікування гнійних ран в залежності від фази ранового процесу.

68.  Хірургічна обробка гнійної рани, види швів в залежності від часу накладання.

69.  Особливості дії ядерного вибуху.

70.  Забій, розтягнення, розриви м’яких тканин. Клініка, лікування.

71.  Травматичний шок. Теорії та сучасні погляди. Клініка, діагностика, лікування.

72.  Переломи. Класифікація, клініка, діагностика.

73.  Механізм і види зміщення кісткових уламків.

74.  Умови, які визначають зрощення переломів.

75.  Перша допомога при переломах. Іммобілізація, транспортування.

76.  Основні принципи лікування переломів.

77.  Консервативний метод лікування переломів за допомогою гіпсової пов’язки.

78.  Лікування переломів методом постійного витягання.

79.  Основні методи оперативного лікування переломів.

80.  Ускладнення при лікуванні переломів і їх лікування, профілактика.

81.  Вивихи. Механізм виникнення. Методи лікування.

82.  Синдром тривалого стиснення. Клініка, лікування.

83.  Травматичні пошкодження артерій і вен і їх наслідки.

84.  Артеріальні та артеріовенозні аневризми. Клініка, діагностика, лікування.

85.  Опіки, класифікація в залежності від ступеню пошкодження.

86.  Опікова хвороба, періоди, клінічна діагностика, лікування.

87.  Методи визначення опікової поверхні шкіри.

88.  Місцеве лікування опіків.

89.  Методи хірургічного лікування опіків.

90.  Загальні принципи лікування опіків.

91.  Характеристика хімічних опіків.

92.  Електротравма, особливості впливу на організм людини. Перша допомога при дії електричного струму.

93.  Відмороження, класифікація, клініка, лікування.

94.  Відмороження, періоди в залежності від перебігу.

95.  Перша допомога при відмороженні.

96.  Загальні принципи консервативного і оперативного лікування при відмороженні.

МОДУЛЬ 2: ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ. ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ОНКОЛОГІЇ КУРАЦІЯ ХІРУРГІЧНИХ ХВОРИХ.

1.      Фурункул, фурункульоз. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

2.      Фурункул, карбункул обличчя, особливості, клініка, лікування.

3.      Карбункул, етіологія, патогенез, діагностика, лікування.

4.      Абсцес. Етіологія, клініка, лікування.

5.      Флегмона, клініка, діагностика, лікування.

6.      Флегмони кисті. Клініка, діагностика, лікування

7.      Гідраденіт, клініка, лікування.

8.      Лімфангіт, лімфаденіт. Причини, клініка, діагностика

9.      Гнійний лактаційний мастит. Причини, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

10.  Бешиха. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

11.  Парапроктит. Клініка, діагностика, лікування.

12.  Панарицій. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

13.  Гострий гематогенний остеомієліт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

14.  Сепсис, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

15.  Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції.

16.  Правець. Етіологія, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

17.  Специфічна і неспецифічна профілактика правця.

18.  Сибірковий карбункул. Етіологія, клініка, лікування.

19.  Анаеробна інфекція, газова гангрена, газова флегмона. Етіологія, патогенез, клініка, лікування, діагностика, лікування.

20.  Первинні хронічні форми остеомієліту (Ольє, Броді, Гаре), клініка, діагностика, лікування.

21.  Кістково-суглобний туберкульоз. Патологічна анатомія, форми клініка, лікування.

22.  Особливості пошкодження кісток при остеомієліті та туберкульозі.

23.  Причини і види омертвіння тканин.

24.  Суха і волога гангрена. Клініка, діагностика, лікування.

25.  Трофічні виразки. Причини, особливості клінічного перебігу. Клініка, діагностика, лікування.

26.  Нориці. Етіологія, класифікація, діагностика, лікування.

27.  Пролежні. Механізм виникнення. Лікування, профілактика.

28.  Облітеруючий ендартеріїт та облітеруючий атеросклероз. Клініка, діагностика, лікування.

29.  Тромбофлебіт, флеботромбоз. Причини, діагностика, лікування.

30.  Основні правила хірургічної деонтології, в онкології.

31.  Пухлини. Етіологія, патогенез. Класифікація по ТNМР.

32.  Диференційна діагностика доброякісних і злоякісних пухлин.

33.  Особливості обстеження хворих з пухлинним захворюванням.

34.  Загальні принципи лікування пухлин.

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології

1.               Накласти пов’язку “чепчик”.

2.               Накласти пов’язку Гіппократа.

3.               Накласти пов’язку на потилицю.

4.               Накласти пов’язку на обидва ока.

5.               Накласти пов’язку “вуздечка.

6.               Накласти пращеподібну пов’язку.

7.               Накласти пов’язку Дезо.

8.               Накласти пов’язку Вельпо.

9.               Накласти пов’язку на молочну залозу.

10.           Накласти оклюзій ну пов’язку при проникаючому пошкодженні грудної порожнини.

11.           Накласти колоскову пов’язку на плечовий суглоб.

12.           Накласти “черепахову” пов’язку на ліктьовий суглоб.

13.           Накласти пов’язку “лицарська рукавичка”.

14.           Накласти пов’язку на кисть та пальці типа (рукавиця).

15.           Визначити групу крові і резус-фактор.

16.           Визначити індивідуальну і резус-сумісність крові донора та реципієнта

17.           Макроскопічна оцінка доброякісності крові.

18.           Зупинити артеріальну кровотечу пальцевим притисканням.

19.           Зупинити артеріальну кровотечу  з передпліччя за допомогою джгута

20.           Зупинити артеріальну кровотечу з передпліччя та плеча за допомогою закрутки.

21.           Підібрати інструменти для операції перев’язки судин на протязі.

22.           Проведення закритого масажу серця штучного дихання “рот в рот”, “рот в ніс” на фантомі

23.           Проведення транспортної імобілізації верхньої та нижньої кінцівки

24.           Діагностика переломів по рентгенограмах.

 

Модуль 2: Хірургічна інфекція. Основи клінічної онкології Курація хірургічних хворих.

1.      Пальпація периферійних артеріальних судин

2.      Діагностика остеомієліту по рентгенограмах

3.      Діагностика кісткового туберкульозу по рентгенограмах

4.      Проведення обєктивного обстеження голови та шиї

5.      Проведення обєктивного обстеження органів грудної клітки

6.      Проведення обєктивного обстеження опорно-рухового апарату, визначення абсолютної та відносної довжини кінцівок

ВИДИ СРС ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ З ДИСЦИПЛІНИ

 з.п.

Види робіт

Кількість годин

Вид контролю

Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології

 

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

25

Поточний контроль на практичних заняттях

 

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

- Огляд наукової літератури за вибором:

- „Сучасні методи підготовки та стерилізації хірургічного інструментарію”

- „Малоінвазивні оперативні втручання”

- „Ускладнення при переливанні крові та її компонентів”

- „Лікування інфікованих ран за стадіями ранового процесу”

- „Опіки, опікова хвороба, сучасні методи лікування”

 

3

Поточний контроль на практичних заняттях

 

Підготовка до підсумкового модульного контролю

6

Підсумковий модульний контроль

Модуль 2: Хірургічна інфекція. Основи клінічної онкології Курація хірургічних хворих.

 

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

11

Поточний контроль на практичних заняттях

 

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

- Огляд наукової літератури за вибором:

- „Гнійно-некротичні процеси кисті”,

- „Лактаційний мастит”,

- „Профілактика правця”,

- „Туберкульоз кісток та суглобів”,

- „Сепсис, сучасні аспекти патогенезу, лікування”,

- „Ендогенна інтоксикація. Сучасні методи детоксикації”

2

Поточний контроль на практичних заняттях

 

Підготовка до підсумкового модульного контролю

3

Підсумковий модульний контроль

 

РАЗОМ

50

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ

№ з.п.

Тема

Кількість годин

Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології

1

Введення та поняття про хірургію. Асептика та антисептика

2

2

Переливання крові та кровозамінників

2

3

Загальна анестезіологія та реанімація

2

4

Рани. Класифікація. Рановий процес. Гнійні рани..

2

5

Травматизм. Переломи. Вивихи.

2

6

Опіки. Класифікація. Опікова хвороба. Електротравма. Відмороження.

2

Модуль 2: Хірургічна інфекція. Основи клінічної онкології Курація хірургічних хворих.

7

Хірургічна інфекція. Класифікація. Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт

2

8

Гостра специфічна хірургічна інфекція. Анаеробна інфекція. Газова гангрена. Правець. Дифтерія ран. Сибірська виразка

2

9

Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції. Методи детоксикації і імунокорекції. Хірургічні аспекти СНІДу і наркоманії

2

10

Змертвіння. Некроз. Гангреа. Виразка. Нориці

2

 

РАЗОМ

20

РОЗПОДІЛ БАЛІВ - МОДУЛЬ 2

№ за порядком

Модуль 2

(поточна навчальна діяльність)

Максимальна кількість балів

 

Змістовий модуль 5

 

1.

Тема 18

7

2.

Тема 19

7

3.

Тема 20

7

4.

Тема 21

7

5.

Тема 22

7

6.

Тема 23

7

7.

Тема 24

7

 

Змістовий модуль 6

 

8.

Тема 25

7

 

Змістовий модуль 7

 

9.

Тема 26

7

10

Тема 27

7

 

Змістовий модуль 4

 

11

Тема 28

7

12

Тема 29

7

13

Тема 30

7

14

Тема 31

7

15

Тема 32

7

Індивідуальна СРС

8

Разом змістові модулі

120

Підсумковий модульний контроль, в тому числі:

  80

практичної підготовки

 

теоретичної підготовки

 

РАЗОМ сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 7 балів, “4” – 5 балів,  “3” – 3 бали “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 48 балів (15 х 3,2).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

Види СРС та її контроль - модуль 2

 з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

11

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

- Огляд наукової літератури за вибором:

- „Гнійно-некротичні процеси кисті”,

- „Лактаційний мастит”,

- „Профілактика правця”,

- „Туберкульоз кісток та суглобів”,

- „Сепсис, сучасні аспекти патогенезу, лікування”,

- „Ендогенна інтоксикація. Сучасні методи детоксикації”

2

Поточний контроль на практичних заняттях

 

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю

3

Підсумковий модульний контроль

 

РАЗОМ

16

 

Тематичний план лекцій модуль 2

№ з.п.

Тема

Кількість годин

1

Хірургічна інфекція. Класифікація. Гостра гнійна інфекція. Остеомієліт

2

2

Гостра специфічна хірургічна інфекція. Анаеробна інфекція. Газова гангрена. Правець. Дифтерія ран. Сибірська виразка

2

3

Загальна гнійна інфекція (сепсис). Ендогенна інтоксикація при хірургічній інфекції. Методи детоксикації і імунокорекції. Хірургічні аспекти СНІДу і наркоманії

2

4

Змертвіння. Некроз. Гангреа. Виразка. Нориці

2

 

РАЗОМ

8